asfendiar

- мало хто уже пригадає, що за Надею послали президентський літак, супроводжували її в Україну люди президента - Святослав Цеголко та Ірина Геращенко. Ще менше людей пригадає, що з аеропорту її хотіли везти прямо в АП на "урочисте звільнення", в якому головну роль мав зіграти президент - і заради цього навіть мамі Наді не сказали ані слова. Лайномети розчехлили тільки після того, як виявилось, що Савченко маріонеткою бути не збирається. До того була дуже довга і глибоко ешелонована кампанія "не в ту партію попала Надя, якби була в іншій, то давно була би вільна". Так що не порохоботам на неї гавкати - хай краще пояснять, чому навіть Афанасьєв і Сенцов, "звільнені поспіхом" з Москви, не бажають бути фронтменами пропрезидентських політичних сил;

Про це заявив народний депутат від «Батьківщини» Іван Крулько під час прес-конференції, присвяченій 2-ій річниці визволення міста Торецьк (Дзержинськ).

Політик наголосив, що збирається звернутись до Верховного головнокомандувача Збройних сил України з вимогою відновити справедливість щодо батальйону, який звільняв українські території від окупантів.

Депутат нагадав, що 34-ий батальйон «Батьківщина», який був створений за ініціативи лідера партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко, протягом двох років залишається однією з найактивніших одиниць на передовій.

Депутат вважає несправедливим, що ніде не задокументовано той факт, що батальйон «Батьківщина» взяв ключову участь у звільненні Торецька. Крулько наголосив, що упереджене ставлення керівництва ЗСУ до батальйону пов’язане з назвою – «Батьківщина».

Після закінчення Революції Гідності були надії на те, що ситуація в Україні зміниться на краще. Однак післямайданна влада так і не змогла подолати корупцію та вивести країну на шлях розвитку. Натомість українців з усіх боків обступили злидні. В інтерв'ю «ВВ» лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко розповіла про наслідки «діяльності» влади та реальні механізми подолання соціально-економічної кризи.

- Юліє Володимирівно, в регіонах часто-густо скаржаться, що децентралізація, яку впроваджують уже майже рік, замість анонсованого позитивного ефекту дає зовсім протилежний результат. В чому, на ваш погляд, причина?

- Децентралізація, яку сьогодні впроваджує прем'єр-міністр Володимир Гройсман, насправді є не тим, що потрібно Україні. Голова уряду доволі жорстко аргументує необхідність приєднувати малі населені пункти до більших. Цей процес подається напрочуд «шляхетно»: мовляв, не можна надати якісну послугу селянам, які мешкають у маленькому селі. Адже там важко організувати якісне медичне обслуговування, процес виховання та навчання дітей тощо. Тому села треба підтягувати або до великих селищ, або до міст районного підпорядкування. Проте це фейкове пояснення. Бо під об'єднанням громад мається на увазі, що у віддалених селах та селищах не буде ані школи, ані фельдшерсько-акушерського пункту, ані будинку культури. По суті, мешканців малих сіл примушують їздити в центр об'єднаної громади для того, щоб отримати послугу від місцевого самоврядування або від держави. Все це призведе тільки до знищення сіл. Адже люди намагатимуться переїхати ближче до «центру».

Валентин ВИГОВСЬКИЙ

У 2004 році Донбас дуже боявся та ненавидів Юлію Тимошенко. Адже вона обіцяла обнести Донбас колючим дротом. Правда, ніхто не міг сказати — де саме казала, і коли казала, - однак, безумовно: як же могла не казати? Тому за те, щоби не прийшло до влади це ісчадіє ада, проводились молебні, мітинги і казалося тверде донецьке «ні».

Якимись незрозумілими шляхами ісчадіє ада таки добралось до напівпремєрства, оплутаного, як тільки могло бути, 300-ми вето президента Ющенка. Донбас приготувався до найгіршого, але… З якихось незрозумілих причин був прийнятий закон про престижність шахтарської праці, та виплачені багаторічні заборгованості шахтарям. «Підлизується», - подумали шахтарі, і сказали тверде донецьке «ні» бандерівці та гамериканській шпійонці на виборах 2009 року. Ісчадіє аді пішла у тюрму, і на реальну політику вже не впливала. Однак… 2016 рік. Донбас сидить за… лініями збройних розмежувань. Колючого дроту там тепер греблю гати.