От дуже влучне питання!
Контекст
Історичний контекст був в черговому загостренні боротьби проти Речі Посполитої - дуже міцеої держави та той час. У цій боротьбі козацтво було вимушене шукати друзів - на сході чи півдні; про це писав відомий відомий історик В. Д. Королюк у 60-х рр минулого століття.
Перш за все, Богдан Хмельницький звернувся до Стамбула у 1647 році. Султан Ібрагіма І дозволив кримському хану Ісламу Гірею ІІІ надати військову допомогу українським повстанцям, внаслідок чого стало можливим укладення українсько-кримськотатарського договору на початку 1648 р. І саме кримські татари були союзниками українських повстанців у 1648-1653 рр.
Мацква теж була зацікавлена в ослабленні Речі Посполитою, але допомогати не спішила і лише _продавала_ українським повстанцям хліб, боєприпаси, хоча з 1647 року Хмельницький шукав союзницьких відносин і з кацапами. Отже 6 років Мацква чекала, чи втритається козацтво у боротьбі проти Речі Посполитої.
Тобто реально здобута Б.Хмельницьким автономія України опинилась затиснутою між 3-х великих держав Східної Європи: Річчю Посполитою, Османською імперією ти Мацковським царством.
Що було гірше - Мацква чи Варшава сказати важко. Зараз видно що все ж Мацква, але то логіка сьогоденя а не тих часів.
Власне Переяславська Рада
Переяславська рада не була юридично корректною. Вона не могла бути всенародною, оскільки на ній було присутніми не більше 300 осіб. Не було представників від селян, міщан (крім Переяслава) та духовенства.
Вона не була навіть генеральною (незважаючи на назву), а старшинською козацькою радою, проводилася окремо від Війська Запорізького, яке готувалося на правобережній Київщині до оборони проти наступу армії Речі Посполитої.
Ця рада (точніше три ради), були нелегітимними з точки зору козацьких традицій. Ясно, що далеко не вся козацька старшина була прихильницею військово-політичного союзу з Московською державою, і це виявилося наприклад під час присяги, а особливо під час війн проти Московської держави у часи "Руїни".
Присяга
Б.Хмельницький зажадав, щоб посли першими принесли присягу від імені царя, що мало б забезпечити Україні збереження її прав, а також було б ствердженням союзу між обома державами. Боярин В.Бутурлін рішуче відмовився скласти присягу - "цар не присягає своїм підданим".про це писав навіть надто заангажований керівник московського посольства боярин В. Бутурлін у своїх донесеннях та "статейному списку" (звіті).
Юридична складова
Присяга давалася цареві Олексію, а не Мацковському царству чи російському народу. Отже зі смертю останньго ніхто нікому не винен.
Є також царська грамота 1654 р., якою гарантувалися певні "права й вольності" Війська Запорізького, що говорить про важливі зобов'язання з боку Москви.
Це факти... Чи було то ватнічєством? Важко сказати, мабуть що було - бо Хмельницький наплював на закони того часу. А це один з признаків ватної поведінки.
http://grzegorz-b.livejournal.com/628287.html#comments
Контекст
Історичний контекст був в черговому загостренні боротьби проти Речі Посполитої - дуже міцеої держави та той час. У цій боротьбі козацтво було вимушене шукати друзів - на сході чи півдні; про це писав відомий відомий історик В. Д. Королюк у 60-х рр минулого століття.
Перш за все, Богдан Хмельницький звернувся до Стамбула у 1647 році. Султан Ібрагіма І дозволив кримському хану Ісламу Гірею ІІІ надати військову допомогу українським повстанцям, внаслідок чого стало можливим укладення українсько-кримськотатарського договору на початку 1648 р. І саме кримські татари були союзниками українських повстанців у 1648-1653 рр.
Мацква теж була зацікавлена в ослабленні Речі Посполитою, але допомогати не спішила і лише _продавала_ українським повстанцям хліб, боєприпаси, хоча з 1647 року Хмельницький шукав союзницьких відносин і з кацапами. Отже 6 років Мацква чекала, чи втритається козацтво у боротьбі проти Речі Посполитої.
Тобто реально здобута Б.Хмельницьким автономія України опинилась затиснутою між 3-х великих держав Східної Європи: Річчю Посполитою, Османською імперією ти Мацковським царством.
Що було гірше - Мацква чи Варшава сказати важко. Зараз видно що все ж Мацква, але то логіка сьогоденя а не тих часів.
Власне Переяславська Рада
Переяславська рада не була юридично корректною. Вона не могла бути всенародною, оскільки на ній було присутніми не більше 300 осіб. Не було представників від селян, міщан (крім Переяслава) та духовенства.
Вона не була навіть генеральною (незважаючи на назву), а старшинською козацькою радою, проводилася окремо від Війська Запорізького, яке готувалося на правобережній Київщині до оборони проти наступу армії Речі Посполитої.
Ця рада (точніше три ради), були нелегітимними з точки зору козацьких традицій. Ясно, що далеко не вся козацька старшина була прихильницею військово-політичного союзу з Московською державою, і це виявилося наприклад під час присяги, а особливо під час війн проти Московської держави у часи "Руїни".
Присяга
Б.Хмельницький зажадав, щоб посли першими принесли присягу від імені царя, що мало б забезпечити Україні збереження її прав, а також було б ствердженням союзу між обома державами. Боярин В.Бутурлін рішуче відмовився скласти присягу - "цар не присягає своїм підданим".про це писав навіть надто заангажований керівник московського посольства боярин В. Бутурлін у своїх донесеннях та "статейному списку" (звіті).
Юридична складова
Присяга давалася цареві Олексію, а не Мацковському царству чи російському народу. Отже зі смертю останньго ніхто нікому не винен.
Є також царська грамота 1654 р., якою гарантувалися певні "права й вольності" Війська Запорізького, що говорить про важливі зобов'язання з боку Москви.
Це факти... Чи було то ватнічєством? Важко сказати, мабуть що було - бо Хмельницький наплював на закони того часу. А це один з признаків ватної поведінки.
http://grzegorz-b.livejournal.com/628287.html#comments