![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Jun. 14th, 2016
Русскій актёр Міхаіл Сегенюк (Боярський)
Jun. 14th, 2016 07:32 am"Загалом, перелік «семінарських» прізвищ є дуже широким. Самі семінаристи жартома формулювали його наступним чином: «По церквам, по цветам, по камням, по скотам, и яко восхощет его преосвященство» .
Студенти чи випускники духовних закладів, ще до посвячення в сан намагались «облагозвучити» прізвища у тих випадках, коли вони звучали «неблагородно» чи не мелодично. Це відбувалось шляхом заміни «брутальних» прізвищ чи додаванням до них суфіксу «-ський», «-ов». Подібна практика існувала не лише серед духовенства – наприклад, Імператорським Указом від 5 листопада 1825 року було заборонено записувати в формуляри рекрутів їхні «непристойные прозвания», натомість вимагалось «створювати» прізвища для таких новобранців з імені по-батькові .
В окремих випадках видозміна прізвища була спробою «замаскувати» етнічне походження. Наприклад, як завуальовано натякає у своїх спогадах митрополит Веніамін (Федченков), його предки могли бути просто Федченками . Так само священицький рід, з якого походив український літературознавець Сергій Єфремов, мав первісне прізвище «Охріменко» .
Син псаломщика з Холмщини, священик Олександр Сегенюк (дід відомого російського актора Михайла Боярського) вирішив цю проблему в інший спосіб – перейшов на дівоче прізвище своєї матері полькі, та став Боярським".
"Як правило, такого роду прізвища майбутні панотці отримували під час навчання у духовних семінаріях. Це найменування нерідко було своєрідним «шифром», в якому фіксувалась не лише станова приналежність, але й особливості характеру, регіон походження, час прийняття сану тощо. Зокрема, такі священицькі прізвища як Фортунатов (від латинського «удача»), Екземлярський (від латинського «взірець») чи Гіляровський (від грецького «веселий») одночасно «оповідали» про якусь приватні риси їхніх першоносіїв, при цьому ця інформація могла бути «відчитана» тільки доволі вузьким колом найбільш освічених парафіян. Дуже поширені в Україні священицькі прізвища Левицький та Левитський приховували в собі алюзію до давньоєврейських левітів – служителів Єрусалимського Храму, однак навряд чи ця етимологія була прозорою і загальнозрозумілою. Окрему групу священицьких «патронімів» складають найменування, утворені від назв церковних свят (Рождественський, Хрестовоздвиженський, Богоявленський). Носій подібного прізвища міг отримати його як у зв’язку з конкретною подією, що відбулася у відповідний період церковного року, так і «на честь» храмового свята свого рідного села і т.п. Аналогічно, семінаристи, що потрапляли до духовного навчального закладу, віддаленого від місця їхнього народження, могли отримати прізвище, в якому фіксувалась назва їхньої малої батьківщини (Уфімцев, Сибірцев)" .
Звідси:
До речи, призвище Гумілёв, також семінарське і значить то саме, що і російське Смірнов, сле від латинського "гуміліс" - сумирний, непоказний, (низенький).
Студенти чи випускники духовних закладів, ще до посвячення в сан намагались «облагозвучити» прізвища у тих випадках, коли вони звучали «неблагородно» чи не мелодично. Це відбувалось шляхом заміни «брутальних» прізвищ чи додаванням до них суфіксу «-ський», «-ов». Подібна практика існувала не лише серед духовенства – наприклад, Імператорським Указом від 5 листопада 1825 року було заборонено записувати в формуляри рекрутів їхні «непристойные прозвания», натомість вимагалось «створювати» прізвища для таких новобранців з імені по-батькові .
В окремих випадках видозміна прізвища була спробою «замаскувати» етнічне походження. Наприклад, як завуальовано натякає у своїх спогадах митрополит Веніамін (Федченков), його предки могли бути просто Федченками . Так само священицький рід, з якого походив український літературознавець Сергій Єфремов, мав первісне прізвище «Охріменко» .
Син псаломщика з Холмщини, священик Олександр Сегенюк (дід відомого російського актора Михайла Боярського) вирішив цю проблему в інший спосіб – перейшов на дівоче прізвище своєї матері полькі, та став Боярським".
"Як правило, такого роду прізвища майбутні панотці отримували під час навчання у духовних семінаріях. Це найменування нерідко було своєрідним «шифром», в якому фіксувалась не лише станова приналежність, але й особливості характеру, регіон походження, час прийняття сану тощо. Зокрема, такі священицькі прізвища як Фортунатов (від латинського «удача»), Екземлярський (від латинського «взірець») чи Гіляровський (від грецького «веселий») одночасно «оповідали» про якусь приватні риси їхніх першоносіїв, при цьому ця інформація могла бути «відчитана» тільки доволі вузьким колом найбільш освічених парафіян. Дуже поширені в Україні священицькі прізвища Левицький та Левитський приховували в собі алюзію до давньоєврейських левітів – служителів Єрусалимського Храму, однак навряд чи ця етимологія була прозорою і загальнозрозумілою. Окрему групу священицьких «патронімів» складають найменування, утворені від назв церковних свят (Рождественський, Хрестовоздвиженський, Богоявленський). Носій подібного прізвища міг отримати його як у зв’язку з конкретною подією, що відбулася у відповідний період церковного року, так і «на честь» храмового свята свого рідного села і т.п. Аналогічно, семінаристи, що потрапляли до духовного навчального закладу, віддаленого від місця їхнього народження, могли отримати прізвище, в якому фіксувалась назва їхньої малої батьківщини (Уфімцев, Сибірцев)" .
Звідси:
До речи, призвище Гумілёв, також семінарське і значить то саме, що і російське Смірнов, сле від латинського "гуміліс" - сумирний, непоказний, (низенький).
"Когда западные народы ставят нам вопрос,... то мы отвечаем: потому что мы знаем историю России, которой вы не знаете, и живем ее духом, который вам чужд и недоступен".
Иван Ильин.
Велик и благодетелен хан Джанибек и потомки его! Только их ханской воле обязана Москва своим возвышением!
«Бе же сей царь Чанибек Азбякович добр зело ко христианству, многу льготу сотвори». При его правлении, благодаря святителю Московскому Алексию, еще более утвердилось влияние церкви в Сарае".
А немного позже-
"Используя нужду очередного хана в русском серебре, митрополит Алексей сумел в обмен на финансовую поддержку получить ханскую грамоту, удостоверяющую, что великое княжение является наследственным правом Московских князей из династии Иоанна Калиты.
Таким образом, политическая традиция Киевской Руси была отменена окончательно...
..первоначально преподобный Сергий Радонежский отказался благословить анафемствованого митрополитом Киприаном князя Дмитрия на войну с Мамаем: «...Пошлина твоя държит (удерживает), покорятися ордынскому царю должно».
Накануне Куликовской битвы ...
Москва отвергла предложение генуэзцев и тем самым сохранила верность союзу с законным наследником ханов Золотой Орды – Тохтамышем. Таким образом, в этой войне участвовали две коалиции: союз химерной державы Мамая, Генуи и Великого княжества Литовского, то есть Запада, и блок Москвы с Белой Ордой (Ак-Ордой), начало которому положил еще святой Александр Невский".
Каталог именных денег великого князя Дмитрия Ивановича Донского (1359-1389 гг.)
Тип I
1. Вариант 1. Л. с. Поясное изображение человека вправо, с саблей в правой руке и топором в левой; вокруг между двумя линейными ободками круговая надпись, разделенная точками (восстановлена по всем вариантам): ПЕЧАТЬ * ВЕЛИКООДМИ; окончание надписи (ТРИЯ) помещено во внутреннем ободке перед человеческой фигурой. Дважды по 2-3 буквы соединены в лигатуру. Вокруг внешнего линейного ободка заметен ободок из точек.
О. с. В узорной рамке трехстрочная арабская надпись: «Султан высочайший Мухаммед Узбек хан» 3.
1 экз. Вес – 1,05 г (колл. И. И. Толстого, ГЭ).( Read more... )Тип IV
18. Вариант 1. Л. с. Оплечное изображение человека влево, с саблей в руке; вокруг линейный ободок, за которым круговая надпись: КНЯЗЬ......МIТРИ. Последние 2 буквы соединены в лигатуру.
О. с. Трехстрочная арабская надпись: «Султан Токтамыш хан да живет долго»; вокруг линейный ободок 9.
1 экз. Вес – 0,91 г (колл. И. И. Толстого, ГЭ).( Read more... )Тип V
30. Вариант 1. Л. с. Изображение петуха вправо; над ним маленькое четвероногое животное; под ногами птицы змея (?), перед грудью – три точки, сверху – звездочка; вокруг между двумя линейными ободками круговая надпись: ПЧЕАТЬКНЗЯВЕЛИКОГОДМИТРИ. В конце надписи черта.
О. с. В квадратной рамке трехстрочная арабская надпись, выполненная зеркально: «Султан высочайший Узбек-хан» 10.
1 экз. Вес – 0,96 г (колл. И. И. Толстого, ГЭ).( Read more... )
Иван Ильин.
Велик и благодетелен хан Джанибек и потомки его! Только их ханской воле обязана Москва своим возвышением!
«Бе же сей царь Чанибек Азбякович добр зело ко христианству, многу льготу сотвори». При его правлении, благодаря святителю Московскому Алексию, еще более утвердилось влияние церкви в Сарае".
А немного позже-
"Используя нужду очередного хана в русском серебре, митрополит Алексей сумел в обмен на финансовую поддержку получить ханскую грамоту, удостоверяющую, что великое княжение является наследственным правом Московских князей из династии Иоанна Калиты.
Таким образом, политическая традиция Киевской Руси была отменена окончательно...
..первоначально преподобный Сергий Радонежский отказался благословить анафемствованого митрополитом Киприаном князя Дмитрия на войну с Мамаем: «...Пошлина твоя държит (удерживает), покорятися ордынскому царю должно».
Накануне Куликовской битвы ...
Москва отвергла предложение генуэзцев и тем самым сохранила верность союзу с законным наследником ханов Золотой Орды – Тохтамышем. Таким образом, в этой войне участвовали две коалиции: союз химерной державы Мамая, Генуи и Великого княжества Литовского, то есть Запада, и блок Москвы с Белой Ордой (Ак-Ордой), начало которому положил еще святой Александр Невский".
Каталог именных денег великого князя Дмитрия Ивановича Донского (1359-1389 гг.)
Тип I
1. Вариант 1. Л. с. Поясное изображение человека вправо, с саблей в правой руке и топором в левой; вокруг между двумя линейными ободками круговая надпись, разделенная точками (восстановлена по всем вариантам): ПЕЧАТЬ * ВЕЛИКООДМИ; окончание надписи (ТРИЯ) помещено во внутреннем ободке перед человеческой фигурой. Дважды по 2-3 буквы соединены в лигатуру. Вокруг внешнего линейного ободка заметен ободок из точек.
О. с. В узорной рамке трехстрочная арабская надпись: «Султан высочайший Мухаммед Узбек хан» 3.
1 экз. Вес – 1,05 г (колл. И. И. Толстого, ГЭ).( Read more... )Тип IV
18. Вариант 1. Л. с. Оплечное изображение человека влево, с саблей в руке; вокруг линейный ободок, за которым круговая надпись: КНЯЗЬ......МIТРИ. Последние 2 буквы соединены в лигатуру.
О. с. Трехстрочная арабская надпись: «Султан Токтамыш хан да живет долго»; вокруг линейный ободок 9.
1 экз. Вес – 0,91 г (колл. И. И. Толстого, ГЭ).( Read more... )Тип V
30. Вариант 1. Л. с. Изображение петуха вправо; над ним маленькое четвероногое животное; под ногами птицы змея (?), перед грудью – три точки, сверху – звездочка; вокруг между двумя линейными ободками круговая надпись: ПЧЕАТЬКНЗЯВЕЛИКОГОДМИТРИ. В конце надписи черта.
О. с. В квадратной рамке трехстрочная арабская надпись, выполненная зеркально: «Султан высочайший Узбек-хан» 10.
1 экз. Вес – 0,96 г (колл. И. И. Толстого, ГЭ).( Read more... )
Якою була українська 400 років тому?
Jun. 14th, 2016 10:22 pm
Джерело: http://fakeoff.org/uk/corruption/yakoyu-bula-ukrainska-400-rokiv-tomu
Що ми знаємо про українську мову? Вона гарна, мелодійна. Перші літературні твори співочою, солов’їною були написані Шевченком та Котляревським. А де більш ранні твори?
( Read more... )Не мародерство, а трофеи
Jun. 14th, 2016 10:37 pm
Источник: http://fakeoff.org/war/ne-maroderstvo-a-trofei
Многомиллионная советская военная мощь оккупировала половину Европы.
( Read more... )Крест в вечномёрзлой земле
Как жили и умирали депортированные литовцы
Как жили и умирали депортированные литовцы
Четырнадцатого июня 1941 года отряды чекистов начали массированные аресты в Литве, Латвии и Эстонии. По приказу Сталина людей собирали и депортировали на трудовые спецпоселения в Сибирь и дальше. В вагонах для скота десятки тысяч людей увозили с места их рождения. Семью Дали Гринкевичюте, отрывки из воспоминаний которой мы публикуем ниже, вместе с другими их соотечественниками выгрузили на берегу моря Лаптевых и оставили без ничего. Люди из спецпоселений этих мест в литературе теперь названы «лаптевцами». Огромное количество депортированных никогда не смогли вернуться на родину, огромное количество депортированных умерло в первую же зиму после высылки.( Read more... )